розгонистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
розгонистість — тості, ж. Властивість за знач. розгонистий … Український тлумачний словник
розгонисто — Присл. до розгонистий … Український тлумачний словник
розмашистий — а, е. 1) Який супроводжується широкими помахами, для якого характерні вільні, широкі рухи. || Великий за розміром, розгонистий (про напис, почерк і т. ін.). || перен. Який виходить за межі стриманості, коректності, об єктивності (про критичні… … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
просторий — 1) (який тягнеться із краю у край), широкий, розлогий, розложистий, розгонистий, розкидистий, привільний, вільний Пор. безмежний I 2) (який займає велику площу, розташований на великій площі), широкий, розкидистий, розлогий, розложистий,… … Словник синонімів української мови
швидкий — I 1) (про дії, рухи, темп тощо який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний,… … Словник синонімів української мови
